НЕІНВАЗИВНА ДІАГНОСТИКА УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ НИРКИ

Анотація

Посттрансплантаційний супровід пацієнтів є складним і багатокомпонентним процесом, в якому ключову роль відіграє імунологічний моніторинг. Незважаючи на досягнення в галузі імуносупресивної терапії, інфекційні ускладнення та хронічна реакція відторгнення залишаються одними з основних причин дисфункції ниркового алотрансплантата (НАТ). Згідно з останніми дослідженнями, аналіз поверхневих маркерів лімфоцитів периферичної крові дозволяє отримати об’єктивну інформацію щодо стану адаптивної імунної відповіді, зокрема балансу між ефекторними та регуляторними популяціями. При хронічному відторгненні спостерігається підвищення експресії маркерів активації (CD25, HLA-DR), зниження частки Treg-клітин (CD4+CD25high), а також зрушення у співвідношенні CD4/CD8. Інфекційні ускладнення, навпаки, можуть супроводжуватися зниженням активності NK-клітин та CD8+ Т-лімфоцитів.
Мета роботи - удосконалити ефективність неінвазивної діагностики та сформувати прогностичні моделі перебігу післятрансплантаційного періоду шляхом аналізу імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові при хронічному пієлонефриті та хронічному відторгненні у реципієнтів з нирковим трансплантатом (НТ).
Матеріал і методи. Досліджено рівні субпопуляцій лімфоцитів, які визначали за допомогою FACS (флуоресцентної проточної цитометрії) у 166 реципієнтів, яким виконано трансплантацію нирки (ТН) від донора з діагностованою смертю мозку (ДСМ) через 1-5 років, яких розподілено згідно з клініко-лабораторною та морфологічною верифікацією діагнозу на ІІІ групи:
1) Основна группа І – 56 реципієнтів з хронічним пієлонефритом у стадії ремісії (ХПН).
2) Основна группа ІІ – 40 реципієнтів з хронічною реакцією відторгнення (ХРВ).
3) Група порівняння – 70 реципієнтів з трансплантатом нирки без ускладнень (ТНБУ)
4) Групу контролю склали 45 здорових осіб, рівноадекватних за віком та статтю.
Результати дослідження. Виявлено наступні відмінності співвідношення лімфоцитів між різними групами реципієнтів:
1. Лімфоцити CD45+14-15: у групі трансплантація нирки без ускладнень (ТНБУ) даний показник був 18.7%, тоді як у групах ХПН та ХРВ рівень лімфоцитів є значно нижче – 6,4% і 13,7% відповідно.
2. Стан моноцитів CD45+14+15: у групі з ТНБУ рівень становить 6.7%, що є нормою. У групі з ХПН рівень моноцитів залишався на рівні 6.3% (діапазон 4.8 – 7.975%), що не свідчить про значні зміни. Водночас у групі з ХРВ рівень моноцитів підвищений до 8.6% (діапазон 5.725 – 11.85%), що може бути індикатором активного хронічного запалення, пов'язаного з відторгненням трансплантата.
3. T-лімфоцитів CD3+19: у групі з ТНБУ рівень T-лімфоцитів становить 71.4%, що є ознакою стабільної імунної відповіді. У групі з ХПН рівень T-лімфоцитів підвищений до 74.6%, що може вказувати на активацію імунної системи в умовах хронічного запалення. У групі з ХРВ даний показник ще вищий — 76.5%, що свідчить про високу активність Т-лімфоцитів в умовах хронічного відторгнення трансплантата.
4. T-цитотоксичні клітини CD4-8+: у групі з ТНБУ рівень T-цитотоксичних клітин становить 27%, що є нормальним показником для задовільної функції трансплантата. У групі з ХПН даний показник збільшується до 28.4, що свідчить про активізацію імунної відповіді. У групі з ХРВ рівень T-цитотоксичних клітин досягає 41.8%, що є індикатором вираженого Т-клітинного відторгнення трансплантата.
5. Treg (CD4+127-25+): у групі з ТНБУ рівень Treg становить 2.6%, що вказує на нормальну регуляцію імунної відповіді. У групі з ХПН спостерігається помірне підвищення Treg до 3.8%, що вказує на спробу організму контролювати хронічний запальний процес . У групі з ХРВ рівень Treg збільшується до 5.1%, що вказує на агресивну Т-клітинну відповідь при хронічному відторгненні трансплантата.
Висновки: 1. У групі з ТНБУ наявний стабільний імунний профіль із нормальною активністю T-лімфоцитів і Treg. 2. У групі з ХПН підвищена активність T-лімфоцитів та T-цитотоксичних клітин свідчить про хронічне запалення. 3. У групі з ХРВ відзначається підвищення T-цитотоксичних клітин і Treg, що вказує на активацію імунної системи в умовах хронічного відторгнення трансплантата.