КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ З ТРИВАЛОЮ МЕХАНІЧНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ

Автор(и)

  • М.В. Скалецький лікар-інтерн хірургічного відділення №3, КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна лікарня" м. Львів, Україна
  • З.З. Масна д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • Г.Р. Лопушанська лікар-хірург хірургічного відділення №3, КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна лікарня" м. Львів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.3.115.2025.8

Ключові слова:

холедохолітіаз; механічна жовтяниця; спільна жовчна протока; ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія; стентування

Анотація

Холедохолітіаз є ускладненням у значної частини пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою, з оціночною частотою 8-16% серед пацієнтів із симптоматичною жовчнокам'яною хворобою. Холедохолітіаз із тривалою механічною жовтяницею становить значну діагностично-лікувальну проблему. Затримка в діагностиці та лікуванні може призвести до ускладнень з боку гепатобіліарної системи, порушень коагуляції, а також вторинного ураження нирок. У статті подано опис клінічного перебігу хвороби з багатоступеневим ендоскопічним втручанням і післяопераційними ускладненнями.
Мета дослідження: вивчити клінічний випадок пацієнта з холедохолітіазом з тривалою механічною жовтяницею.
Розглянуто клінічний випадок: Пацієнт Х, 58 років звернувся зі скаргами на жовтяницю шкіри та склер, загальну слабкість, свербіж, біль у правому підребер’ї та епігастрії.
Результати дослідження та їх обговорення. На момент звернення за даними ультразвукового обстеження жовчний міхур повністю заповнений конкрементами, товщина стінки до 7,5 мм, спільна жовчна протока розширена до 11,7 мм, у середній третині – конкремент 10,5 мм. Є ознаки набряку слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
На підставі анамнестичних даних, результатів об’єктивного обстеження та даних ультразвукового дослідження, пацієнту поставлено діагноз холедохолітіазу з механічною жовтяницею та проведено ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію, папілотомію; балонну екстракцію та лаваж.
У процесі втручання виявлено 16 конкрементів до 14 мм, всі видалені, проведено лаваж фурациліном
Через 5 діб проведено другу інтервенцію – повторну балонну ревізію, у ході якої виявлено розширення спільної жовчної протоки до 17 мм, видалено 2 конкременти до 6 мм та встановлено стент "pig-tail" 7 Fr. Через 7 діб після другої інтервенції стан пацієнта погіршився. Проведено планову третю ревізію жовчних шляхів: балонну екстракцію конкременту 6 мм; стентування розширеної до 18 мм спільної жовчної протоки (8 Fr, 80 мм).
Через 7 діб після втручання пацієнта в задовільному стані зі стабільною гемодинамікою виписано на амбулаторне лікування.
Ускладнення тривалої механічної жовтяниці: функціональна гепатаргія; ниркова дисфункція.
Рекомендована планова холецистектомія після нормалізації біохімічних показників крові.

Посилання

Zouki J, Sidhom D, Bindon R, Sidhu T, Chan E, Lyon M. Choledocholithiasis: A review of management and outcomes in a regional setting. Cureus. 2023;15(12):e50223. doi: 10.7759/cureus.50223.

Kozyk M, Giri S, Harindranath S, Trivedi M, Strubchevska K, Barik RK, et al. Recurrence of common bile duct stones after endoscopic clearance and its predictors: A systematic review. DEN Open. 2023;4(1):e294. doi: 10.1002/deo2.294.

Konstantakis C, Triantos C, Theopistos V, Theocharis G, Maroulis I, Diamantopoulou G, et al. Recurrence of choledocholithiasis following endoscopic bile duct clearance: Long term results and factors associated with recurrent bile duct stones. World J Gastrointest Endosc. 2017;9(1):26-33. doi: 10.4253/wjge.v9.i1.26.

Ng B. Case report of choledocholithiasis 40 years post cholecystectomy. Radiol Case Rep. 2024;19(4):1589-91. doi: 10.1016/j.radcr.2024.01.025.

Fahrenhorst-Jones T, Theodore JE, Aseervatham R. Lime and lithiasis: a case of choledocholithiasis complicated by limy bile. J Surg Case Rep. 2024;2024(4):rjae245. doi: 10.1093/jscr/rjae245.

Li S, Guizzetti L, Ma C, Shaheen AA, Dixon E, Ball C, et al. Epidemiology and outcomes of choledocholithiasis and cholangitis in the United States: trends and urban-rural variations. BMC Gastroenterol. 2023;23(1):254. doi: 10.1186/s12876-023-02868-3.

Poulose BK, Phillips S, Nealon W, Shelton J, Kummerow K, Penson D, et al. Choledocholithiasis management in rural America: health disparity or health opportunity? J Surg Res. 2011;170(2):214-9. doi: 10.1016/j.jss.2011.03.040.

Thompson J, Ruan W, Fishman DS, Giefer M, Kim KM, Martinez M, et al. Risk scores for choledocholithiasis perform poorly in patients with hemolytic diseases: a PEDI database report. Front Pediatr. 2025;13:1574462. doi: 10.3389/fped.2025.1574462.

Villegas-Coronado L, Murillo-Espinoza J, Ortiz-Valles G, Villegas-Coronado D, Apodaca-Ponce A. Treatment of choledocholithiasis with large stones through biliary tract exploration and instrumentation via a T-tube. Surg Gastroenterol Oncol. 2023;28(4):610.

Gomes A. A report of a rare case of choledocholithiasis complicated by proximal basket rod rupture requiring surgical intervention. Cureus. 2025;17(4):e82357. doi: 10.7759/cureus.82357.

Chen J, Zhang L, Zhang W, Zhao Z, Yu A, Li J, et al. Common bile duct exploration with choledochotomy and primary repair during pregnancy: case report. Front Med (Lausanne). 2025;12:1559568.

Shelat VG, Chia VJ, Low J. Common bile duct exploration in an elderly Asian population. Int Surg. 2015;100(2):261-7. doi: 10.9738/INTSURG-D-13-00168.1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-13

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ