ОЦІНКА ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЧНИХ ЗМІН У ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ: ВПЛИВ Β-АДРЕНОБЛОКАТОРІВ І БЛОКАТОРІВ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ

Анотація

Мета роботи – об’єктивізувати зміни електрокардіографічних параметрів у пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) та артеріальною гіпертензією (АГ) до і після терапії β-адреноблокаторами (β-АБ) і блокаторами кальцієвих каналів (БКК).
Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів із хронічною ІХС та АГ, яких розподілено на дві групи: групу з β-АБ (n=30) та групу з БКК (n=30). Електрокардіографічне обстеження проводили до початку лікування та через 4 тижні терапії. Оцінювали інтервали PQ, QRS, QT, амплітуду зубців P і T, параметри реполяризації (TpTe, QTc) та їх дисперсію, частоту серцевих скорочень (ЧСС), рівень артеріального тиску (систолічний/діастолічний — САТ/ДАТ), показники ліпідного профілю (загальний холестерин (ЗХС), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), високої щільності (ЛПВЩ)), рівень сечової кислоти (СК), а також фракцію викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) за даними ехокардіографії.
Результати. Терапія β-АБ і БКК сприяла достовірним змінам ЧСС, рівня артеріального тиску, показників ЗХС, ЛПНЩ, СК та зростанню рівня ЛПВЩ. ФВЛШ залишалася стабільною з тенденцією до покращення. ЕКГ-аналіз виявив позитивну динаміку: скорочення QTc і TpTe, зменшення дисперсії реполяризації та стабілізацію електричної активності міокарда. β-АБ продемонстрували більш виражений вплив на зниження симпатичної активності, сповільнення AV-провідності та корекцію аритмогенних показників. БКК більш ефективно знижували систолічний артеріальний тиск і покращували показники ліпідного обміну. Обидві терапевтичні стратегії забезпечили оптимізацію електрофізіологічних характеристик у пацієнтів із поєднаною патологією.
Висновок. Застосування β-АБ і БКК у хворих на ІХС та АГ сприяє покращенню гемодинамічних показників, нормалізації ліпідного профілю, зниженню рівня СК та зменшенню проявів електричної нестабільності міокарда (QTc, TpTe, дисперсія реполяризації) з більш вираженим позитивним ефектом при терапії β-АБ.