ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОЇ МІЄЛОЇДНОЇ ЛЕЙКЕМІЇ: ВІД ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ ДО КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.3.115.2025.16Ключові слова:
хронічна мієлоїдна лейкемія; BCR:ABL1; філадельфійська хромосома; транскрипт e13a2; ASXL1; геномна нестабільність; безтерапевтична ремісіяАнотація
З метою узагальнити сучасні знання про молекулярно-генетичні механізми хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) виконано огляд ключового онкогена BCR:ABL1, механізмів його утворення та трансформації, а також особливостей транскрипційних варіантів, які кодують ізоформи онкопротеїну p210, p190 і p230. Висвітлено патофізіологічні ефекти конститутивної тирозинкіназної активності BCR:ABL1 та сигнальні шляхи (MAPK, PI3K/AKT, JAK/STAT), через які реалізується проліферативний і протиапоптотичний потенціал лейкемічного клону. Особливу увагу приділено клональній еволюції ХМЛ, впливу додаткових цитогенетичних аномалій високого ризику (HR-ACA) та соматичних мутацій (особливо ASXL1) на прогноз і резистентність до інгібіторів тирозинкіназ (ІТК). Доведено, що ДЦА є маркерами геномної нестабільності й предикторами несприятливого перебігу. Узагальнено дані щодо фармакогенетичних та епігенетичних механізмів резистентності, що формують потенціал лейкемічного клону до тривалої персистенції. Підкреслено значущість комплексного геномного профілювання (OGM, NGS, LRS) у сучасній стратифікації ризику.
Обґрунтовано потребу в інтеграції молекулярно-генетичних маркерів у прогностичні моделі, орієнтовані на досягнення функціонального вилікування ХМЛ, а також необхідність персоналізованої терапевтичної стратегії на основі BCR:ABL1, клонального ландшафту і фармакогенетичних особливостей пацієнта. Перспективним напрямом є розробка комбінованої терапії, яка включає таргетні агенти та засоби епігенетичної модуляції, спрямованої на ерадикацію лейкемічних стовбурових клітин.
Посилання
Kamizela AE, Leongamornlert D, Williams N, Wang X, Nyamondo K, Dawson K, et al. Timing and trajectory of BCR:ABL1-driven chronic myeloid leukaemia. Nature. 2025;640(8060):982-90. DOI: 10.1038/s41586-025-08817-2.
Haider MZ, Anwer F. Genetics, Philadelphia Chromosome. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 [cited 2024 Dec 3]. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560689/
Jabbour E, Kantarjian H. Chronic myeloid leukemia: a review. JAMA. 2025 May 13;333(18):1618-29. DOI: 10.1001/jama.2025.0220.
Jabbour E, Kantarjian H. Chronic myeloid leukemia: 2025 update on diagnosis, therapy, and monitoring. Am J Hematol. 2024;99(11):2191-212. DOI: 10.1002/ajh.27443.
Surveiilance, Epidemiology, and End Results Program. SEER Hematopoietic and Lymphoid Neoplasm Database [Internet]. National Institute of Health; 2025 [cited 2025 July 30]. Available from: https://seer.cancer.gov/seertools/hemelymph/51f6cf58e3e27c3994bd53b7/
Alves R, Gonçalves AC, Rutella S, Almeida AM, De Las Rivas J, Trougakos IP, et al. Resistance to Tyrosine Kinase Inhibitors in Chronic Myeloid Leukemia - From Molecular Mechanisms to Clinical Relevance. Cancers (Basel). 2021 Sept 26;13(19):4820. DOI: 10.3390/cancers13194820.
Sicuranza A, Cavalleri A, Bernardi S. The biology of chronic myeloid leukemia: an overview of the new insights and biomarkers. Front Oncol. 2025 May 8;15:1546813. DOI: 10.3389/fonc.2025.1546813.
Hughes TP, Ross DM. Moving treatment-free remission into mainstream clinical practice in CML. Blood. 2016 July 7;128(1):17-23. DOI: 10.1182/blood-2016-01-694265.
Patel AB, O’Hare T, Deininger MW. Mechanisms of resistance to ABL kinase inhibition in CML and the development of next generation ABL kinase inhibitors. Hematol Oncol Clin North Am. 2017 Aug;31(4):589-612. DOI: 10.1016/j.hoc.2017.04.007.
Krishnan V, Kim DDH, Hughes TP, Branford S, Ong ST. Integrating genetic and epigenetic factors in chronic myeloid leukemia risk assessment: toward gene expression-based biomarkers. Haematologica. 2022;107(2):358-70. DOI: 10.3324/haematol.2021.279317.
Zenebe B, Nigussie H, Belay G, Seboka N. A review on characterization of BCR – ABL transcript variants for molecular monitoring of chronic myeloid leukemia phenotypes. Hematology. 2023;8(1). Available from: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/16078454.2023.2284038
Molica M, Abruzzese E, Breccia M. Prognostic Significance of Transcript-Type BCR - ABL1 in Chronic Myeloid Leukemia. Mediterr J Hematol Infect Dis. 2020 Sept 1;12(1):e2020062. DOI: 10.4084/MJHID.2020.062.
Ercaliskan A, Eskazan AE. The impact of BCR-ABL1 transcript type on tyrosine kinase inhibitor responses and outcomes in patients with chronic myeloid leukemia. Cancer. 2018 Oct 1;124(19):3806-18. DOI: 10.1002/cncr.31408.
Nath A, Wang J, Huang RS. Pharmacogenetics and pharmacogenomics of targeted therapeutics in chronic myeloid leukemia. Mol Diagn Ther. 2017 Dec;21(6):621-31. DOI: 10.1007/s40291-017-0292-x.
Ramalingam TR, Subramanian J, Nagarathinam I, Chandran C, Vaidhyanathan L, Easow JM. An interesting case of chronic myeloid leukemia with twists and turns. Hematol Transfus Cell Ther. 2024 Dec 1;46(s6):S385-8. DOI: 10.1016/j.htct.2023.02.001.
Clark RE, Apperley JF, Copland M, Cicconi S. Additional chromosomal abnormalities at chronic myeloid leukemia diagnosis predict an increased risk of progression. Blood Adv. 2021 Feb 23;5(4):1102-9. DOI: 10.1182/bloodadvances.2020003570.
ElNahass YH, Assem MM, Saber MM, Abdalla SK, Mahmoud HK, ElRefaey FA. Prognostic impact of additional chromosomal abnormalities in Egyptian chronic myeloid leukemia patients. Open Access Maced J Med Sci. 2020;8(B):623-30. DOI: 10.3889/oamjms.2020.4259.
Kockerols CCB, Geelen IGP, Levin M-D, Janssen JJWM, Beveloo HB, Dinmohamed AG, et al. High-risk additional cytogenetic aberrations in a Dutch chronic phase chronic myeloid leukemia patient population. Haematologica. 2023 Nov 1;108(11):3156-9. DOI: 10.3324/haematol.2022.282447.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
