АНАЛІЗ ПРОГНОСТИЧНИХ ЧИННИКІВ У ХВОРИХ НА ГОСТРУ ТОНКОКИШКОВУ НЕПРОХІДНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.4.116.2025.10Ключові слова:
тонка кишка; гостра тонкокишкова непрохідність; некроз кишки; гострий перитоніт; післяопераційні ускладнення; летальність; прогнозуванняАнотація
Прогнозування наслідків гострої тонкокишкової непрохідності залишається невирішеним завданням. Жоден із відомих способів не знайшов визнання, тож це потребує дальшого дослідження.
Мета роботи – оцінити чинники ризику у хворих, прооперованих з приводу гострої тонкокишкової непрохідності.
Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз даних медичних карт 112 хворих, у 12 з яких виникло запалення післяопераційної рани, у 10 – нагноєння, у 3 – евентрація, у 6 – черевні абсцеси, в 11 – перитоніт. Померло 13 пацієнтів. Оцінювали клінічні, антропометричні, лабораторні критерії, показники шкал Charlson Comorbidity Index (CCI), WSES Sepsis Severity Score (WSSS) і PIPAS. Для аналізу використали кореляційний, факторний дисперсійний аналіз і Neural Network Bayesian Classifier.
Результати. Виявлено, що розвиток післяопераційних ускладнень і смерть хворих істотно залежать від низки чинників, але жоден з них сам по собі не має достатньої прогностичної цінності. Поетапним оцінюванням комбінації найістотніших критеріїв встановлено, що найбільший вплив мають наявність некрозу ураженої кишки, показники CCI і WSSS. Сукупне врахування їх впливу дозволяє з високою точністю визначити ризик післяопераційних ускладнень і смерті хворих. Комбінація цих критеріїв статистично істотно впливає на дисперсію параметрів ускладнень і пояснює 79,74% випадків розвитку ранових ускладнень, 89,28% випадків абдомінальних ускладнень і 93,75% випадків смертей хворих у дослідженій вибірці.
Висновки. 1. На ймовірність розвитку післяопераційних ускладнень і смерті хворих на гостру тонкокишкову непрохідність найбільше впливає наявність некрозу ураженої кишки, показники шкал Charlson Comorbidity Index і WSES Sepsis Severity Score, проте жоден з цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупне оцінювання впливу цих критеріїв статистично істотно пояснює дисперсію параметрів післяопераційних ускладнень і пояснює 79,74% випадків розвитку ранових ускладнень, 89,28% випадків розвитку абдомінальних ускладнень і 93,75% випадків смертей хворих у дослідженій когорті. 3. Комбінація цих критеріїв може стати перспективною основою для напрацювання прогностичної шкали для хворих на гостру тонкокишкову непрохідність.
Посилання
Tong JWV, Lingam P, Shelat VG. Adhesive small bowel obstruction - an update. Acute Med Surg. 2020;7(1):e587. DOI: 10.1002/ams2.587.
Walshaw J, Smith HG, Lee MJ. Small bowel obstruction. Br J Surg. 2024;111(7):znae167. DOI: 10.1093/bjs/znae167.
Ten Broek RPG, Krielen P, Di Saverio S, Coccolini F, Biffl WL, Ansaloni L, et al. Bologna guidelines for diagnosis and management of adhesive small bowel obstruction (ASBO): 2017 update of the evidence-based guidelines from the world society of emergency surgery ASBO working group. World J Emerg Surg. 2018;13:24. DOI: 10.1186/s13017-018-0185-2.
Amara Y, Leppaniemi A, Catena F, Ansaloni L, Sugrue M, Fraga GP, et al. Diagnosis and management of small bowel obstruction in virgin abdomen: a WSES position paper. World J Emerg Surg. 2021;16(1):36. DOI: 10.1186/s13017-021-00379-8.
Orozco CA, Ortíz JA del CG, Osuna Gutiérrez F, Zepeda Torres JM. Acute Small Bowel Obstruction. Int J Med Sci Clin Res Stud. 2022;2(07):676-79. DOI: https://doi.org/10.47191/ijmscrs/v2-i7-14.
Olausson M, Aerenlund MP, Azzam M, Bjerke T, Burcharth JFH, Dibbern CB, et al. Management and short-term outcomes of patients with small bowel obstruction in Denmark: a multicentre prospective cohort study. Eur J Trauma Emerg Surg. 2023;49(2):1121-30. DOI: 10.1007/s00068-022-02171-y.
Long B, Robertson J, Koyfman A. Emergency Medicine Evaluation and Management of Small Bowel Obstruction: Evidence-Based Recommendations. J Emerg Med. 2019;56(2):166-76. doi: 10.1016/j.jemermed.2018.10.024.
Zhong QH, Zhan CH, Xu WX, Cai Y, Chen S, Wang H, et al. A novel scoring system for better management of small bowel obstruction. Eur J Trauma Emerg Surg. 2025 Feb 5;51(1):91. doi: 10.1007/s00068-024-02715-4.
Coco D, Leanza S, Fiume I. Small bowel obstruction: a prognostic score index for surgery – a review. Prz Gastroenterol. 2022;17(3):177-82. doi: 10.5114/pg.2022.118454.
Eze VN, Parry T, Boone D, Mallett S, Halligan S. Prognostic factors to identify resolution of small bowel obstruction without need for operative management: systematic review. Eur Radiol. 2024;34(6):3861-71. doi: 10.1007/s00330-023-10421-9.
Talwar G, McKechnie T, Lee Y, Kazi T, El-Sayes A, Bogach J, et al. Modified frailty index predicts postoperative morbidity in adhesive small bowel obstruction: analyzing the National Inpatient Sample 2015-2019. J Gastrointest Surg. 2024;28(3):205-14. doi: 10.1016/j.gassur.2023.12.007.
Nath HC, Terang B, Bhuyan R, Gogoi S. Evaluation of prognosis and outcome of small bowel obstruction using the acute general emergency surgical severity-small bowel obstruction score. Int J Res Med Sci. 2022;10(6):1297-301. doi: https://dx.doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20221485.
Laterza V, Covino M, Schena CA, Russo A, Salini S, Polla DD, et al. The Clinical Frailty Scale (CFS) as an Independent Prognostic Factor for Patients ≥80 Years with Small Bowel Obstruction (SBO). J Gastrointest Surg. 2023;27(10):2177-86. doi: 10.1007/s11605-023-05820-8.
Udhayasuriyan R, Dharmarajan M, Boobalan M, Subramaniam S. Validation of agess-sbo scoring system for the prognosis and outcome of small bowel obstruction. Int J Acad Med Pharm 2023;5(4):1029-34. doi: 10.47009/jamp.2023.5.4.207.
Quiroga-Centeno AC, Pinilla-Chávez MC, Chaparro-Zaraza DF, Hoyos-Rizo K, Pinilla-Merchán PF, Serrano-Pastrana JP, et al. Design and validation of a tool for the prediction of adverse outcomes in patients with adhesive small bowel obstruction: The HALVIC score. Rev Colomb Cir. 2023;38:84-100. doi: https://doi.org/10.30944/20117582.2288.
Xu WX, Zhong QH, Cai Y, Zhan CH, Chen S, Wang H, et al. Comprehensively evaluate the short outcome of small bowel obstruction: A novel medical-economic score system. World J Gastroenterol. 2023;29(9):1509-522. doi: 10.3748/wjg.v29.i9.1509.
Li R. Development and validation of a 30-day point-scoring risk calculator for small bowel obstruction surgery. Updates Surg. 2024;76(6):2293-302. doi: 10.1007/s13304-024-01875-7.
Ge Y, Wang Z, Zhang C. Association between prognostic nutritional index and all-cause mortality among intestinal obstruction patients in the intensive care unit: a retrospective study. Front Nutr. 2025;12:1583201. doi: 10.3389/fnut.2025.1583201.
Kalpana Devi AK, Karthikeyan S, Arun D, Sujitha S. A Study on Prognostic Scoring in Acute Intestinal Obstruction. Int J Life Sci Biotechnol Pharma Res. 2025;14(2):1127-32. doi: 10.69605/ijlbpr_14.2.2025.203.
Polianskyi IIu, Grynchuk FV, Andriiets VV, Maksymiuk VV, Brodovskyi VV, Voitiv YaIu. Klasyfikatsiia hostroho perytonitu [Classification of acute peritonitis]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2012;11(2):68-70. doi: https://doi.org/10.24061/1727-0847.11.2.2012.16. (in Ukrainian).
Linder MM, Wacha H, Feldmann U, Wesch G, Streifensand RA, Gundlach E. The Mannheim peritonitis index. An instrument for the intraoperative prognosis of peritonitis. Chirurg. 1987;58(2):84-92.
Sartelli M, Abu-Zidan FM, Labricciosa FM, Kluger Y, Coccolini F, Ansaloni L, et al. Physiological parameters for Prognosis in Abdominal Sepsis (PIPAS) Study: a WSES observational study. World J Emerg Surg. 2019;14:34. doi: 10.1186/s13017-019-0253-2.
Sartelli M, Abu-Zidan FM, Catena F, Griffiths EA, Di Saverio S, Coimbra R, et al. Global validation of the WSES Sepsis Severity Score for patients with complicated intra-abdominal infections: a prospective multicentre study (WISS Study). World J Emerg Surg. 2015;10:61. doi: 10.1186/s13017-015-0055-0.
Charlson ME, Carrozzino D, Guidi J, Patierno C. Charlson Comorbidity Index: A Critical Review of Clinimetric Properties. Psychother Psychosom. 2022;91(1):8-35. doi: 10.1159/000521288.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
