ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГОСТРОЇ МЕХАНІЧНОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КОМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.1.117.2026.2Ключові слова:
кишкова непрохідність; тонка кишка; коморбідність; перитоніт; післяопераційні ускладнення; смертністьАнотація
Наявність коморбідної патології (КП) є чинником ризику негативних наслідків лікування гострої тонкокишкової механічної непрохідності (ГТМН). Причини цього вивчені недостатньо, що потребує досліджень.
Мета роботи – комплексний порівняльний аналіз клінічних, лабораторних показників, результатів лікування хворих на ГМТН із КП.
Матеріал і методи. Ретроспективний одноцентровий аналіз клінічних і лабораторних показників, наслідків лікування за даними медичних карт 102 хворих. Групи порівняння: група 1 – 11 хворих на неускладнену ГМТН без КП, група 2 – 45 хворих на неускладнену ГМТН із КП, група 3 – 12 хворих на ГМТН, ускладнену перитонітом, без КП, група 4 – 34 хворих на ГМТН, ускладнену перитонітом, із КП. Використали комплекс методів перевірки гіпотез, критерії для порівняння вибірок і кореляційний аналіз.
Результати. У пацієнтів із КП істотно збільшується частка випадків пізнього звертання по допомогу, випадків некрозу кишки, за даними оцінювальних шкал, зростає тяжкість перитоніту, що ускладнив ГМТН. У них виявлені ознаки порушень функції клітинних компонентів імунної відповіді, гемодинаміки, метаболізму, функції печінки і нирок, відмінностей стану системи гемостазу. Кореляційний аналіз засвідчив відмінності в структурі взаємозв’язків між показниками, залежно від наявності КП, які можуть бути відображенням відмінностей функційної активності захисних механізмів, що регулюють реакції на ушкодження і компенсують їх наслідки. Найбільше на структуру взаємозв’язків впливала КП, а також перитоніт. Наявність КП сильно позитивно корелювала з виникненням ранових (r=0,62, р<0,01), абдомінальних післяопераційних ускладнень (r=0,64, р<0,01) і післяопераційних ускладнень загалом (r=0,66, р<0,01), а також із летальністю (r=0,65, р<0,01).
Висновки. У хворих на гостру механічну тонкокишкову непрохідність із коморбідною патологією виявлені ознаки змін функційного стану клітинних імунних чинників, виснаження резервів резистентності, імунного дисбалансу, метаболічних порушень, печінкової і ниркової дисфункції, розладів системи гемостазу, що асоціюються із обтяженням перебігу непрохідності, зростанням частоти післяопераційних ускладнень і летальності.
Посилання
Tong JWV, Lingam P, Shelat VG. Adhesive small bowel obstruction - an update. Acute Med Surg. 2020;7(1):e587. DOI: 10.1002/ams2.587.
Walshaw J, Smith HG, Lee MJ. Small bowel obstruction. Br J Surg. 2024;111(7):znae167. DOI: 10.1093/bjs/znae167.
Baghdadi YMK, Morris DS, Choudhry AJ, Thiels CA, Khasawneh MA, Polites SF, et al. Validation of the anatomic severity score developed by the American Association for the Surgery of Trauma in small bowel obstruction. J Surg Res. 2016 Aug;204(2):428-34. DOI: 10.1016/j.jss.2016.04.076.
Dziubvnovs'kyi IIa, Benedykt VV. Optymizatsiia diahnostychnoi prohramy u khvorykh na hostru neprokhidnist' tonkoi kyshky [Optimization of the diagnostic program in patients with acute small intestinal obstruction]. Shpytal'na khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Koval'chuka. 2017;4:51-5. DOI: 10.11603/2414-4533.2017.4.8249. (in Ukrainian).
Laterza V, Covino M, Schena CA, Russo A, Salini S, Polla DD, et al. The Clinical Frailty Scale (CFS) as an independent prognostic factor for patients ≥80 years with small bowel obstruction (SBO). J Gastrointest Surg. 2023 Oct;27(10):2177-86. DOI: 10.1007/s11605-023-05820-8.
Quiroga-Centeno AC, Pinilla-Chávez MC, Chaparro-Zaraza DF, Hoyos-Rizo K, Pinilla-Merchán PF, Serrano-Pastrana JP, et al. Design and validation of a tool for the prediction of adverse outcomes in patients with adhesive small bowel obstruction: The HALVIC score. Rev Colomb Cir. 2023;38:84-100. DOI: 10.30944/20117582.2288.
Li R. Development and validation of a 30 day point scoring risk calculator for small bowel obstruction surgery. Updates Surg. 2024 Oct;76(6):2293-302. DOI: 10.1007/s13304-024-01875-7.
Talwar G, McKechnie T, Lee Y, Kazi T, El-Sayes A, Bogach J, et al. Modified frailty index predicts postoperative morbidity in adhesive small bowel obstruction: analyzing the National Inpatient Sample 2015 2019. J Gastrointest Surg. 2024 Mar;28(3):205-14. DOI: 10.1016/j.gassur.2023.12.007.
Kalpana Devi AK, Sridevi K, Arun D, Sujitha S. A study on prognostic scoring in acute intestinal obstruction. Int J Life Sci Biotechnol Pharma Res. 2025;14(2):1127-32. DOI: 10.69605/ijlbpr_14.2.2025.203.
Zhong QH, Zhan CH, Xu WX, Cai Y, Chen S, Wang H, et al. A novel scoring system for better management of small bowel obstruction. Eur J Trauma Emerg Surg. 2025 Feb 5;51(1):91. DOI:10.1007/s00068-024-02715-4.
Grynchuk FV, Polyanskyi IYu, Maksymiuk VV, Grynchuk AF. Komorbidna patolohiia v nevidkladnii abdominalnii khirurhii (na prykladi hostroho perytonitu) [Comorbidity in emergency abdominal surgery (using an example of acute peritonitis)]. Chernivtsi: BDMU; 2018. 262 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В.В. Гордіца, Ф.В. Гринчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
