СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ

Анотація

Бронхіальна астма (БА) у дітей залишається однією з найпоширеніших хронічних неінфекційних патологій респіраторної системи та характеризується значною клінічною і біологічною гетерогенністю. Сучасні уявлення про патогенез захворювання пов’язані з домінуванням Т2-опосередкованого запалення, залученням генетичних і молекулярних механізмів, а також впливом соціальних і екологічних чинників. Незважаючи на прогрес у фармакотерапії, проблема досягнення стабільного контролю бронхіальної астми у дітей залишається актуальною, що зумовлює інтерес до патогенетично орієнтованих підходів лікування даного захворювання.
Мета роботи - узагальнити та проаналізувати сучасні наукові дані щодо молекулярних механізмів розвитку бронхіальної астми у дітей і оцінити патогенетичні підходи до її лікування з акцентом на можливості біологічної терапії.
Матеріал і методи. Проведено наративний систематичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Europe PMC, Cochrane Library та Google Scholar. Проаналізовано публікації 2015–2025 років, а також класичні оглядові роботи, присвячені імунним, генетичним та молекулярним аспектам бронхіальної астми у дітей, зокрема при тяжкому або неконтрольованому перебігу захворювання.
Результати. Дані з опрацьованої літератори показали, що ключову роль у патогенезі дитячої бронхіальної астми відіграє Т2-запалення, зумовлене активацією Th2-лімфоцитів і продукцією таких цитокінів, як IL-4, IL-5 та IL-13, що сприяє розвитку еозинофільного запалення, гіперпродукції IgE та ремоделюванню бронхів. Виявлено значення генетичних чинників БА, зокрема підвищеної експресії гена TRPV1. Біологічні препарати (омалізумаб, меполізумаб, дупілумаб, тезепелумаб) демонструють досить непогану ефективність у дітей з тяжкою або неконтрольованою бронхіальною астмою, за умови індивідуалізованого підбору терапії. Водночас, навіть за блокади Т2-опосередкованого запалення, до патологічного процесу можливе залучення альтернативних запальних шляхів, що дещо зменшує ефективність протизапальної терапії. Відомо, що соціальні, економічні та екологічні чинники істотно впливають на перебіг даного захворювання та відповідь дитячого організму на призначене лікування.
Висновки. Патогенетично орієнтована тактика є ключовою складовою лікування тяжкої та неконтрольованої бронхіальної астми у дітей. Перспективними напрямами досліджень є подальше вивчення довготривалої безпеки біологічних препаратів, інтеграція омiкс-технологій для прогнозування відповіді на лікування та вдосконалення стратегій персоналізованої терапії.