ПОНЯТТЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА-МЕДИКА

Автор(и)

  • І.С. Лембрик д-р мед. наук, професорка кафедри педіатрії Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна
  • Р.І. Мерена канд. фіз. -мат. наук, доцент кафедри медичної інформатики, медичної та біологічної фізики Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна
  • О.В. Дутчук асист. кафедри педіатрії Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна
  • Т.В. Шатинська канд. мед. наук, доцентка кафедри педіатрії Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна
  • О.В. Жиляк канд. мед. наук, доцентка кафедри педіатрії Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна
  • О.О. Цицюра канд. мед. наук, доцентка кафедри педіатрії Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.1.117.2026.23

Ключові слова:

емоційний інтелект; студент-медик; навчання

Анотація

У сучасних умовах адаптації освітнього процесу до жорстких умов воєнного стану, глобалізації, інформатизації та розвитку науково-технічного прогресу важливого значення набуває розвиток у здобувача освіти, так званих, м’яких гнучких навичок або “soft skills”. Ідеться, у тому числі, про емоційний інтелект, як здатність індивіда усвідомлювати, розуміти та керувати власними емоціями, думками, переживаннями, мотивацією до дій, співпереживати оточуючим. Сюди також відносять вміння особи керувати власними емоційними станами в кризових умовах (війна, стихійне лихо, складна життєва чи критична професійна ситуація), здатність працювати у команді (розробка та розв’язок клінічного сценарію, робота у відділеннях зі складними хворими тощо). Саме емоційний інтелект стає запорукою швидкої переорієнтації фахівця у складних обставинах, спонукає до гнучкого переформатування робочих графіків, побудови ефективної командної роботи. Водночас, на сьогодні знаходимо недостатньо даних щодо ефективної імплементації знань про емоційний інтелект в освітній процес у закладах вищої медичної освіти.
Мета дослідження: проаналізувати поняття «емоційний інтелект» у контексті освітнього процесу в закладах вищої медичної освіти за даними літератури та власних спостережень.
Матеріал і методи. Для реалізації мети використано дані пошукових систем Google Scholar, PubMed. На другому етапі дослідження ми опитали 434 студентів 4-6-х курсів Івано-Франківського національного медичного університету, щоб оцінити їхні знання та сприйняття емоційного інтелекту. Опитування складалося з 10 коротких анонімних запитань, які задавалися через Google Forms.
Результати. За результатами опитування 74,4% студентів усвідомлено підходять до процесів опитування, намагаючись керувати свій емоційний стан. А 87,7% здобувачів освіти в процесі навчання звертають увагу на емоції інших, що свідчить про високий рівень емоційного інтелекту та адекватну взаємодію. Натомість, 19,1% опитаних не може вказати походження цих емоцій або чітко їх ідентифікувати. Біля 10% студентів не здатні до контролю власних емоцій у процесі навчання. В умовах стресової ситуації 31,8% респондентів вважають, що їм важче контролювати свої емоції, а це має суттєві наслідки для ментального здоров’я.
Висновки. Можемо припустити наявність високого рівня емоційного інтелекту на всіх етапах додипломної підготовки. Однак в умовах стресу йдеться про суттєве погіршення ментального здоров’я у 31,8% студентів.

Посилання

Kolenko YuH, Linovytska OV, Malunova HD. Komunikatyvna kompetentnist maibutnikh likariv-stomatolohiv yak neobkhidna skladova optymizatsii systemy nadannia stomatolohichnykh posluh. Suchasna stomatolohiia. 2019;5:110–112.

Fedorchenko VI, Ivakhniuk TV, Ananieva MM, Bobrova N, Hancho O. Emotsiinyi intelekt u diialnosti vykladacha vyshchoi shkoly, zdobuvacha vyshchoi osvity ta praktykuiuchoho likaria. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2024;24(1):200–204. https://doi.org/10.31718/2077-1096.24.1.200

Alabbasi AMA, Alabbasi FA, AlSaleh A. Emotional intelligence weakly predicts academic success in medical programs: a multilevel meta-analysis and systematic review. BMC Med Educ. 2023;23. https://doi.org/10.1186/s12909-023-04417-8

Alvi T, Nadakuditi RL, Alotaibi TH, Aisha A, Ahmad MS, Ahmad S. Emotional intelligence and academic performance among medical students: a correlational study. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2023;27(4):1230–1237. doi: 10.26355/eurrev_202302_31355

Chmielewski J, Łoś K, Łuczyński W. Mindfulness in healthcare professionals and medical education. Int J Occup Med Environ Health. 2021;34(1):1–14. doi: 10.13075/ijomeh.1896.01542

Dhara S. A review of emotional intelligence studies in medical education and practice. Int J Curr Res. 2021;13(08):18502–18506.

Hatamnejad MR, Hosseinpour M, Shiati S, Seifaee A, Sayari M, Seyyedi F, Lankarani KB, Ghahramani S. Emotional intelligence and happiness in clinical medical students: a cross-sectional multicenter study. Health Sci Rep. 2023;6(12):e1745. doi: 10.1002/hsr2.1745

Horne MJ, Allbright M, Galbraith DA, Patel A. Emotional intelligence in medicine: an investigation of the significance for physicians, residents, and medical students. A systematic review. J Surg Educ. 2024;81(12):103307. doi: 10.1016/j.jsurg.2024.103307

Hsu WC, Fuh LJ, Liao SC. Tickling the heart: integrating social emotional learning into medical education to cultivate empathetic, resilient, and holistically developed physicians. Front Med. 2024;11:1368858. doi: 10.3389/fmed.2024.1368858

Powell C, Brown T, Yap Y, Hallam K, Takac M, Quinlivan T, Xenos S, Karimi L. Emotional intelligence training among the healthcare workforce: a systematic review and meta-analysis. Front Psychol. 2024;15:1437035. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1437035

Rehman R, Tariq S, Tariq S. Emotional intelligence and academic performance of students. J Pak Med Assoc. 2021;71(12):2777–2781. doi: 10.47391/JPMA.1779

Sahney R, Malhotra P, Mohanan A. Elevating healthcare with emotional intelligence: lessons from the COVID-19 pandemic. Curr Med Res Pract. 2024;14(4):181–185. doi: 10.4103/cmrp.cmrp_34_24

Shrivastava S, Martinez J, Coletti DJ, Fornari A. Interprofessional leadership development: role of emotional intelligence and communication skills training. MedEdPORTAL. 2022;18:11247. doi: 10.15766/mep_2374-8265.11247

Stalin P. Emotional intelligence in health care. J Curr Res Sci Med. 2024;10(1):1–2. doi: 10.4103/jcrsm.jcrsm_40_24

Toriello HV, Van de Ridder JMM, Brewer P, Mavis B, Allen R, Arvidson C, et al. Emotional intelligence in undergraduate medical students: a scoping review. Adv Health Sci Educ Theory Pract. 2022;27(1):167–187. doi: 10.1007/s10459-021-10079-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-16

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ