СИНДРОМ ЧЕРВОНОГО ВУХА ПРИ ТРАКЦІЙНОМУ УРАЖЕННІ ШИЙНОГО СПЛЕТЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.1.117.2026.26Ключові слова:
синдром червоного вуха; шийне сплетення; великий вушний нервАнотація
Синдром червоного вуха є рідкісним клінічним феноменом, що характеризується епізодами однобічної гіперемії вушної раковини, яка поєднуються з локальним пекучим болем різної інтенсивності. Етіологія синдрому червоного вуха залишається гетерогенною та включає як первинні ідіопатичні форми, так і вторинні варіанти, асоційовані з мігренню, вегетативними тригемінальними цефалгіями, патологією скронево-нижньощелепного суглоба, а також ураженням шийних спинномозкових корінців. Патогенез синдрому червоного вуха поєднує периферичні нейрогенні механізми та автономну дизрегуляцію, зокрема порушення симпатичної іннервації судин зовнішнього вуха, антидромне вивільнення вазоактивних нейропептидів та залучення трійчасто автономних кіл. Особливу роль у вторинних формах синдрому може відігравати ураження корінців C2–C3 та великого вушного нерва, що призводить до локальної вазодилатації та больового синдрому. Незважаючи на наявність поодиноких описів у науковій літературі, синдром червоного вуха все ще залишається недостатньо вивчений, а обмежена кількість клінічних спостережень ускладнює розуміння патофізіологічних механізмів розвитку синдрому та формування стандартизованих діагностичних та терапевтичних підходів. Мета дослідження – представлення клінічного випадку синдрому червоного вуха, асоційованого з C3-радикулопатією при тракційному ураженні шийного сплетення, а також аналіз можливих механізмів розвитку синдрому, клінічних особливостей перебігу та ефективності застосованої терапії. Висновки Представлений клінічний випадок демонструє можливість розвитку синдрому червоного вуха після механічного впливу на шийний відділ хребта з подальшим формуванням C3-радикулопатії. Отримані клінічні дані підтверджують важливу роль у патогенезі синдрому ураження великого вушного нерва та механізмів автономної дизрегуляції. Застосування нестероїдних протизапальних засобів супроводжувалося лише частковим зменшенням больового синдрому та не впливало на вираженість гіперемії вушної раковини, тоді як системна кортикостероїдна терапія призвела до повного регресу больового синдрому та вегетативних проявів у короткі терміни. Обмежена кількість подібних повідомлень у літературі підкреслює необхідність подальших досліджень патофізіології синдрому червоного вуха та оптимізації терапевтичних підходів до його лікування при первинних і вторинних формах.
Посилання
de Amorim IL, Kauppila LA, Martins IP. Red ear: syndrome or symptom? Headache. 2018;58(6):885-91. DOI: 10.1111/head.13333.
Garbayo-Salmons P, Expósito-Serrano V, Ribera Pibernat M. Red ear: a poorly understood syndrome. Actas Dermosifiliogr. 2022;113(Suppl 1):TS23-TS25. DOI: 10.1016/j.ad.2022.10.023
Lance JW. The red ear syndrome. Neurology. 1996;47(3):617-20. DOI: 10.1212/wnl.47.3.617.
Lambru G, Miller S, Matharu MS. The red ear syndrome. J Headache Pain. 2013;14(1):83. DOI: 10.1186/1129-2377-14-83.
Patel I, Desai D, Desai S. Red ear syndrome: case series and review of a less recognized headache disorder. Ann Indian Acad Neurol. 2020;23(5):715-18. DOI: 10.4103/aian.AIAN_1_20.
Duvall JR, Garza I, Kissoon NR, Robertson CE. Great auricular neuralgia: case series. Headache. 2020;60(1):247-58. DOI: 10.1111/head.13690.
Sigdel B, Pokhrel A. Idiopathic red ear syndrome: a rare case report. Clin Case Rep. 2022;10(3):e05564. DOI: 10.1002/ccr3.5564.
Brackenrich J, Sternad S, Johnston C. Red ear syndrome: a case presentation and discussion. HCA Healthc J Med. 2020;1(3):155-59. DOI: 10.36518/2689-0216.1053.
Kokar S, Uygunoğlu U. Intravenous methylprednisolone as a transition treatment in red ear syndrome: a case report. Agri. 2025;35(4):265-68. DOI: 10.14744/agri.2021.23911.
Courtney A, Holmes Z, Weston S. If your ears are burning we must be talking about red ear syndrome: a brief report. Australas J Dermatol. 2022;63(3):e244-e246. DOI: 10.1111/ajd.13862.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ю.О. Солодовнікова, К.С. Саражина, І.В. Сербін, В.В. Добровольський, Г.В. Перькова, О.П. Лебідь

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
