ПЕРЕВАГИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО- ДІАГНОСТИЧНИХ МАНІПУЛЯЦІЙ НА ГРУДНІЙ КЛІТЦІ ПІД УСГ- НАВІГАЦІЄЮ

Автор(и)

  • І.Б. Халатурник
  • А.Р. Кучер
  • Т.С. Головко

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.241

Анотація

Представлено аналіз ускладнень після проведення 224 маніпуляцій торакоцентезу в пацієнтів із синдромом плеврального випоту різного генезу: перша група – 134 (60 %) пацієнти, яким виконували торакоцентез за класичною методикою; 2-га група – 90 (40 %) пацієнтів – під УСГ-навігацією.
Усім пацієнтам перед маніпуляцією проводили рентгенографію органів грудної клітки та ультрасонографію (УСГ). Серед ускладнень торакоцентезу ми виділили: біль, пневмоторакс, затруднене дихання, кашель, вазовагальна реакція. За нашими спостереженнями, такі ускладнення, як гемоторакс та пневмоторакс під час торакоцентезу під УСГ-навігацією відбуваються в два рази рідше, ніж за класичною методикою, а пошкодження суміжних органів та «пустих» спроб торакоцентезу взагалі можна уникнути.

##submission.downloads##

Номер

Том 19 № 4 (76) (2015)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 І.Б. Халатурник, А.Р. Кучер, Т.С. Головко

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).